• Trainings, workshops

  • Conferences

  • NaUKMA research support

  • Scientific communication

Copyright 2020 - (c) by AleksaWeb.store

ГОЛОВНІ НОВИНИ

Могилянські журнали у переліку фахових видань

Наукові журнали Національного університету "Києво-Могилянська академія" увійшли до списку друкованих періодичних видань, що включаються до Переліку наукових фахових видань України. 

Детальніше...

НАШІ ПОДІЇ

Реєстрацію для учасників конференції SCDA20 ПОДОВЖЕНО до 9 жовтня

Запрошуємо до участі у 8-й Міжнародній науково-практичній конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху», що відбудеться 22-23 жовтня 2020 р. на базі Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» (м. Київ, вул. Сковороди, 2).

Детальніше...

НОВИНИ

Преміювання науковців НаУКМА у червні 2020 року

У Національному університеті «Києво-Могилянська академія» діє Положення про Преміювання співробітників НаУКМА за публікації у виданнях, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Web of Science Core Collection та (чи) Scopus. Відповідно до наказу № 189, винагороду отримали 42 дослідники НаУКМА за 35 публікації.

Детальніше...

Боротьба з дезінформацією під час епідемії COVID-19

В той час коли епідемія COVID-19 поширюється по всьому світу, вона провокує ще одну "хворобу": дезінформацію. Дезінформація, породжена традиційними та соціальними медіа, представляє новий вид загрози. Пандемія COVID-19 - перша з моменту появи в світі соціальних медіа, що означає, що дезінформація може поширюватися швидше і далі, ніж будь-коли раніше.

Для декого це призводить до "перевантаження інформацією". Хоча більшість людей звикли ділитись величезним об'ємом інформації, частина якої може бути дезінформацією, а це означає, що наслідки можуть бути серйозними. Попри те, що деякі фейки, про які повідомляють ЗМІ, можуть здатися тривіальними, інші мають потенціал змусити людей робити нерозумний вибір - ризикувати власним здоров’ям та здоров’ям своїх друзів, родин та товариств. Дезінформація навіть може спричинити масштабну паніку, як у випадках, коли чутки про дефіцит призводили до купівлі та появи паніки.

Боротьба проти наукової дезінформації

Нещодавно була започаткована нова ініціатива проти дезінформації. У грудні 2019 року - в перші дні пандемії COVID-19 - п'ять дослідників з Університету Вашингтона (University of Washington) (Сіетл, США) запустили Центр інформованої громадськості (Center for an Informed Public). Основна мета Центру - виявити, як поширюється дезінформація. Отримані результати будуть використані для «розвитку поінформованого суспільства та зміцнення демократичного дискурсу». Через декілька місяців свого існування, пандемія COVID-19 надає величезну кількість матеріалу для групи дослідників, яка з цим працюватиме.

Дослідники університету вивчають, як соціальні медіа поширюють неправдиву та напівправдиву інформацію, а також оманливі поради щодо COVID-19 - і як користувачам соціальних мереж орієнтуватися у інформаційному просторі під час інфодемії (термін, який широко використовується для фейкового потоку інформації). Двоє засновниць Центру, Емма Спіро (Emma Spiro) та Кейт Старбірд (Kate Starbird), зайняті збором даних з платформ соціальних медіа та новинних сайтів. Зокрема, дослідниці розглядають неправомірне використання даних та статистики в інтернет-ЗМІ. Вони сподіваються розкрити вплив цієї дезінформації на розуміння громадськістю захворювання та на способи прийняття рішень. У нещодавньому інтерв’ю журналу Science, Спіро та Старбірд пояснили можливу причину поширення дезінформації про пандемію.

Як поширюється дезінформація?

У епоху соціальних медіа дезінформація поширюється як пожежа. Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я назвав цю проблему "інфодемічною". На думку Спіро та Старбірд, поширення дезінформації пов'язане із природнім занепокоєнням ситуацією. Хвилюючись чи не знаючи про щось, люди намагаються зрозуміти це: процес, який називається "осмислення". Чутки виникають, коли люди шукають бодай якусь інформацію про тему своїх хвилювань. Однак важливо пам’ятати, що не всі чутки є помилковими - деякі дійсно можуть виявитись істинними.

Люди також можуть відчути, що ризики не обмінюватися інформацією перевищують ризики передачі помилкових фактів. Наприклад, уявіть, що ви читаєте чутку, що пиття чаю перешкоджає розвитку вірусу COVID-19. Ви можете не бути впевнені, що це правда, але вирішуєте поділіться цим в будь-якому разі. Ви можете подумати, що якщо чутка виявиться помилковою, шкоди не буде зроблено. Часто люди поширюють дезінформацію з щирого бажання допомогти своїм друзям та сім’ї.

Іноді уряди також несуть відповідальність за поширення дезінформації. Це може бути тому, що поради науковців було неправильно інтерпретовано. Але це ще гірше, тому що політичні цілі не узгоджуються з науковою чи медичною думкою.

Дезінформація може завдати довготермінової шкоди

На жаль, ймовірно, що пандемія COVID-19 не стане останньою світовою кризою в галузі охорони здоров'я. Життєво важливо, щоб усі, від урядів до окремих людей, засвоїли цей досвід, щоб світ міг бути краще підготовленим у майбутньому. На жаль, дезінформація може запобігти цьому.

Дезінформація може підірвати наукові поради, якщо виявиться, що експерти йдуть проти широкої думки. Це ще більше стосується випадків, коли уряди відхиляють поради експертів. Поки колектив Центру інформованої громадськості вивчає поширення дезінформації під час пандемії COVID-19, справжні наслідки не будуть відомі ще деякий час. Робота групи буде важливою для формування відповідей на майбутні кризи в галузі охорони здоров'я.

Припинення поширення дезінформації

Одна з речей, яку намагаються дослідити в Центрі, - це зв’язок між науковими порадами та соціальними медіа. Іноді результат науково-медичних дослідів неправильно формулюється або неправильно інтерпретується. Також соціальні медіа дозволили деяким людям чи організаціям впливати на громадську думку, навіть якщо фахово вони на це не заслуговують. Наприклад, люди, які не мають медичної освіти, можуть запропонувати медичну консультацію.

Центр інформованої громадськості не лише досліджує те, як поширюється дезінформація - вони також шукають способи її зупинити. Один із можливих способів зробити це - зменшити вплив людей чи груп, які, можливо, раніше мали загальну дезінформацію. Це може включати співпрацю як класичних медіа, так і соціальних медіа. Часто спостерігається потік інформації між конкретними людьми, класичними засобами масової інформації та соціальними медіа. Хоча це може поширити дезінформацію, вона також може бути використана як спосіб вирішення проблеми.

Надалі боротьба з дезінформацією може стати ключовою під час майбутньої інфодемії. Однак Спіро вважає, що головна відповідальність за це покладається на організації, а не на окремих осіб. Важливо не заважати людям ділитися інформацією.

Як боротьба з дезінформацією допомагає академічній спільноті

Для дослідників бачити, що наукові фейки широко розповсюджуються, стає розчарувальним або навіть викликає фрустрацію. Організації, можуть підтримувати наукові установи, пропонуючи освіту для дітей та молоді. Це підвищить обізнаність у громаді, щоб люди думали ретельніше перед поширенням дезінформації.

Наприклад, щоб допомогти боротися з поширенням дезінформації, режисер Джевін Вест (Jevin West) та його колега Карл Бергстром (Carl Bergstrom) розробили клас під назвою Calling Bullshit: Data Reasoning in Digital World. Мета класу - навчити учнів та громадськість як визначити и та спростовувати інформаційні фейки, подані цифрами, статистикою та алгоритмами. Перегляньте першу серію лекцій з класу на YouTube або детальніше читайте на CallingBullshit.org.

Детальніше про дослідження наукової дезінформації можна дізнатись на сторінці Центру інформованої громадськості: https://www.cip.uw.edu/research/#publications

 

Використані джерела:

ПОШУК

f t g m