ChatGPT як рецензент?
- Деталі
- Створено: Четвер, 22 серпня 2024, 11:04
- Перегляди: 81
Рецензування – це детальний, критичний огляд будь-якого твору, чи це наукова стаття, книга, фільм, вистава чи інший продукт творчості.
Журнали та конференції залучають експертів надавати анонімні рецензії про роботи авторів, і саме їхні думки забезпечують роботу академічної машини. Але більшість науковців не прагнуть робити пріоритетною цю роботу, оскільки вона здебільшого не оплачується, не винагороджується та займає багато часу. Через цю обставину деякі рецензії, здається вже неофіційно і "по-тихому" пише ChatGPT. Це здебільшого стосується великих міжнародних конференцій, які в буквальному сенсі не справляються з величезною кількістю абстрактів від учасників. Крім того, робота членів секцій також зазвичай будується на громадських засадах і виконується безоплатно та понаднормово від роботи.
Парадоксально, але першими запідозрили використання штучного інтелекту в рецензуванні саме фахівці зі штучного інтелекту. Коли дослідник Арджун Гуха отримав рецензію на свою наукову роботу, він звернув увагу на її стиль, що нагадував йому висловлювання чат-бота ChatGPT. «Документ бездоганно викладений», - писав один з рецензентів, - «він може похвалитися чітким викладом, доповненим логічно послідовними розділами та підрозділами». «Якби я хотів знати, що ChatGPT думає про мою роботу, — поскаржився Гуха в мережі X, - я міг би запитати його сам». Цей випадок став яскравим свідченням того, що проблема використання ШІ в науковій сфері вже вийшла за межі теоретичних дискусій.
Як це стало можливим?
Все просто: наукових статей стає все більше, а охочих їх рецензувати – все менше. Тому організатори конференцій та наукових журналів змушені шукати альтернативні рішення. Штучний інтелект здатен швидко обробити великі обсяги тексту, виявити плагіат та навіть оцінити логічність викладу.
Потенційно ШІ може слугувати помічником рецензента, адже має безперечні переваги, такі як швидкість (ШІ може обробляти великі обсяги тексту значно швидше, ніж людина), послідовність (ШІ може застосовувати однакові критерії оцінки до всіх статей, уникаючи людської упередженості), широта знань (ШІ має доступ до великого обсягу інформації з різних галузей), доступність (ШІ може допомогти журналам з обмеженими ресурсами прискорити процес рецензування) та виявлення плагіату (ШІ є ефективним у виявленні текстових збігів).
Але є й зворотний бік медалі
Попри це, звісно ж на першому плані стоять етичні проблеми: відсутність глибокого розуміння (ШІ може не вловлювати нюанси в дослідженнях), відсутність критичного мислення (ШІ може не виявити логічні помилки або проблеми з методологією) та відсутність контекстуального розуміння (ШІ може не враховувати ширший контекст дослідження в галузі).
Штучний інтелект не здатний на глибоке розуміння наукової роботи. Він може виявити граматичні помилки та невідповідності, але не зрозуміє, наскільки новаторським є дослідження або чи має воно практичне значення. Крім того, алгоритми ШІ можуть бути упередженими, що призведе до дискримінації певних наукових напрямків.
І однією з головних етичних проблем є так звана проблема "чорного ящика": складно зрозуміти, як саме ШІ приймає рішення.
А що буде, якщо науковці почнуть підлаштовувати свої статті під алгоритми ШІ, щоб отримати позитивну оцінку? Теоретично, з часом автори можуть навчитися "обманювати" ШІ, оптимізуючи свої статті під його алгоритми.
Які висновки можна зробити?
Сьогодні вже є ознаки того, що рецензування за допомогою ШІ може порушувати цілісність виробництва знань. Загалом, спільнота дослідників передбачає, що дуже велика кількість наукової літератури, згенерованої та рецензованої ШІ, вже надходить у друк. Це викликає занепокоєння щодо майбутнього науки.
Штучний інтелект може стати корисним інструментом для науковців, але не може повністю замінити людську експертизу. Рецензування наукових робіт – це не просто технічна процедура, а складний інтелектуальний процес, який вимагає глибоких знань, критичного мислення та творчого підходу.
Тому важливо знайти баланс між використанням ШІ та збереженням ролі людини в процесі оцінки наукових досліджень. Можливо, нам доведеться розробити нові моделі співпраці між людьми та машинами, які дозволять поєднати переваги обох.
Джерело зображення: Midjourney, за запитом: Robot presenting at the conference. (Дата створення: 22 серпня 2024 р.)
