Самоплагіат: забагато – це скільки?
- Деталі
- Створено: П'ятниця, 06 грудня 2019, 14:39
- Перегляди: 3153
Дослідникам потрібно бути дуже обережними, якщо вони вирішили повторно використовувати власну роботу. Так, їм доведеться постійно пам’ятати про чесність, якщо хочуть уникати самоплагіату. Пропонуємо український переклад статті Self-plagiarism: How Much is Too Much?
(переклад матеріалу Self-plagiarism: How Much is Too Much? Від 22 Nov 2019.)
Більшість дослідників скажуть, що плагіат є неприйнятним у будь-яких ситуаціях. Вони, ймовірно, також погоджуються, що деякі види плагіату є серйознішими за інші. Наприклад, повний плагіат - це коли хтось бере проект або статтю, створену кимось іншим, і представляє її як свою. Це вважається більш серйозним, ніж випадковий плагіат, коли хтось помилково копіює чужу роботу.
А як щодо самоплагіату? Це коли хтось повторно використовує великі частини власної роботи, не цитуючи оригінальний текст. Наприклад, дослідник може опублікувати дві дуже схожі статті в різних журналах. Етика самоплагіату не схвалює цього. Однак у багатьох журналах є чіткі вказівки щодо того, яка частина попередньої роботи автора може бути повторно використана у статті.
Деякі науковці вважають, що самоплагіат включає повторне використання ідей чи концепцій із попередніх творів. Інші вважають, що це означає лише копіювання тексту чи зображень.
Чому деякі дослідники вдаються до самоплагіату?
Самоплагіат може бути не найгіршою формою плагіату, але він, звичайно, також є не прийнятним. То чому ж деякі дослідники вдаються до самоплагіату? Однією з відповідей є тиск на дослідників «Publish or Perish» («Опублікуйся або помри»). Багато науковців зазнають значного тиску в публікаційній активності, коли починають своє сходження кар’єрною драбиною та шукають фінансування своїх досліджень. Це може призвести до спокуси "зрізати кути" шляхом повторного використання власних попередніх робіт, завдяки збільшенню кількості публікацій без фактичного проведення нових досліджень.
Деякі дослідники можуть не бачити нічого поганого в самоплагіаті. Вони можуть навіть подумати, що, оскільки вони є автором матеріалу, вони можуть робити з ним все, що заманеться. Звичайно, прийнятною є ситуація, коли попередня робота належним чином цитується (тобто коли автор ставить посилання на власну роботу). Однак подання раніше опублікованого твору як нового, оригінального -вводить читача в оману.
Чи прийнятний самоплагіат?
Багато академічних дослідницьких співтовариств не схвалюють самоплагіат. Наприклад, використовуючи його для збільшення кількості власних публікацій, дослідник може отримати несправедливу перевагу перед іншими. Це навіть може мати ширший ефект, збільшуючи кількість публікацій всієї дослідницької групи чи установи.
Самоплагіат є нечесним навіть на базовому рівні. Це спосіб ввести в оману інших дослідників, які працюють у вашій галузі. Деякі навіть вважають це формою дослідницьких злочинів. Крім того, від опублікованих досліджень очікують актуальності та новизни. Якщо ж стаття є просто повторним використанням попередньої роботи, ця праця не може вважатись новою.
В яких випадках самоплагіат може бути прийнятним?
Хоча самоплагіат зазвичай неприйнятний у науковому світі, є деякі ситуації, коли він виправданий. Наприклад, дослідник може опублікувати дуже схожий документ на двох різних мовах. Це робить дослідження доступним для значно ширшої аудиторії, тому це може вважатися нормальним у цій ситуації. Однак все ж має бути зазначено, що використання контенту є повторним. Ці документи не повинні вважатися двома окремими публікаціями.
Іншою ситуацією є, наприклад, пропозиція написати главу книги. Часто це значитиме повторне використання матеріалів, які вже з’явилися в інших місцях, наприклад, у журналі. У цьому випадку автор може повторно використовувати власний твір, якщо процитує першоджерело.
Деякі автори навіть вважають, що повторне використання власних робіт є справедливим. Вони висловлюють думку, що невеликі частини опублікованого твору можуть бути скопійовані без дозволу, для, наприклад, коментування або критики цього твору. Однак це стосується лише дуже невеликої кількості тексту чи іншого вмісту. Першоджерело обов’язково повинно бути зазначено. Більше того, авторам слід дізнатися, хто насправді володіє авторським правом на твір. Часто журнали зберігають за собою авторські права на статті, які вони публікують.
Як можна безпечно повторно використовувати свою роботу?
Якщо ви хочете повторно використати частину попередньої роботи, як це зробити, не ризикуючи вчинити самоплагіат? Найважливіший момент - завжди уникати нечесності. Ось кілька порад, які допоможуть:
- Перевірте, чи є причини повторного використання вашої роботи етично обґрунтованими. Чому Ви хочете це зробити? Чи це найкращий спосіб досягти своєї мети? Чи принесе користь повторне використання вашої праці іншим - або лише вам самим?
- Переконайтеся, що Ви отримали згоду всіх, хто долучився до написання роботи або володіє авторськими правами. Це можуть бути співавтори, редактори та видавці.
- Скажіть журналу, до якого Ви подаєте свої статті, що ви будете повторно використовувати деякі власні роботи. Знову ж таки, це може проінформувати й співавторів, редакторів та видавців. Переконайтеся, що у Вас є їхня згода. Можливо, Вам потрібно буде використовувати спеціальні текстові примітки, щоб зазначити їх згоду.
- Переконайтесь, що Ви правильно цитуєте оригінальний твір. Повинно бути зрозуміло, що нова стаття відтворює попередній вміст, і Ви маєте згоду своїх співавторів тощо. Це не дозволить вводити в оману читачів.
- Наостанок, переконайтеся, що Ви не вимагаєте отримання певного зиску двічі за одну і ту ж саму роботу. Наприклад, у своєму резюме або в заявках на отримання гранту слід вказати на зв’язок між двома публікаціями.
Ви також повинні бути готові захистити свій вибір повторного використання власної роботи, оскільки це, ймовірно, може викликати сумніви. Навіть якщо Ви подумали над усіма зазначеними вище пунктами, Ви все одно можете зустрітися з проблемами. Наприклад, журнал може відмовитись від Вашої роботи на основі самоплагіату, навіть якщо Ви вважаєте, що Ваш вибір є вмотивованим.
Думка редакції
На нашу думку, дослідникам потрібно бути дуже обережними, якщо вони вирішили повторно використовувати власну роботу. Так, їм доведеться постійно пам’ятати про чесність, якщо хочуть уникати самоплагіату. Важливо, щоб читач не був введений в оману. Крім того, дослідники повинні бути впевнені, що вибір повторного використовувати власної роботи справді приносить користь науковій спільноті. Як варіант, вони повинні розглянути можливість докласти ще часу і зусиль, щоб уникнути самоплагіату в нових проектах. Як Ви вважаєте, чи чинили Ви коли-небудь самоплагіат? (Будьте чесні!) Або ви помітили це в чужій роботі? Як Ви вважаєте, самоплагіат є етичною проблемою, та чи повинні дослідники мати можливість вільно використовувати власну роботу? Поділіться своїми думками в коментарях нижче.
Для перекладу було використано:
- Self-plagiarism: How Much is Too Much? 22 Nov 2019. https://www.enago.com/academy/self-plagiarism-how-much-is-too-much/?fbclid=IwAR1dYeTnpYqyGfnN7Y1UJJCTfGiHRmEk3b4NmYBBXEbmg56NRZ8mfxjqPAE
